Authors:Алла Гаврилюк Abstract: У статті здійснено аналіз вітчизняних наукових джерел, присвячених формуванню концептуальних засад державної політики у сфері туризму, що ґрунтується на соціогуманітарному вимірі. Вказано, що цей процес є актуальною науковою та практичною проблемою, що спонукає до застосування в умовах вітчизняного державотворення сучасних концепцій, які ефективно апробувалися в багатьох країнах світу. Виявлено, що соціально-гуманітарні процеси зосереджені на задоволення ключових потреб людини як виробника і споживача матеріальних і духовних благ, на формування яких впливає і туризм. Серед векторів соціогуманітарної концептуалізації державної політики у сфері туризму як ключовий ресурс розвитку в умовах децентралізації виокремлено політику національної памʼяті, зорієнтовану на поглиблення знань про історичну минувшину, утвердження основ національної ідентичності, здійснення світоглядно-ціннісних засад патріотичного виховання тощо. Акцентовано на необхідності надання гром... PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Христина Плецан Abstract: У статті проаналізовано теоретичні основи та особливості формування емоційної компетентності; осмислено і розкрито поняття емоційного інтелекту та емоційної компетентності в ретроспективі наукових досліджень; схарактеризовано структуру, складові, компоненти, чинники та функціональну роль емоційної компетентності фахівців; виокремлено методологічний підхід формування емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні та специфіку розвитку на сучасному етапі. Доведено, що емоційна компетентність фахівців соціокультурного середовища передбачає володіння чотирма видами навичок: керування своїми емоціями, керування емоціями інших людей, усвідомлення емоцій інших людей, усвідомлення своїх емоцій. Представлено та аргументовано технології формування і розвитку емоційної компетентності менеджерів соціокультурного середовища в Україні відповідно до викликів часу. Наголошено, що емоційна компетентність фахівців є необхідною умовою для &... PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Ольга Любіцева; Ірина Кочеткова Abstract: Мета – розкрити наукову сутність туристичного краєзнавства та його роль у формуванні «образу території», у розробці туристичного продукту. Методика дослідження сформована на основі збору та узагальнення інформації щодо теоретико-методичних засад краєзнавства в різних його аспектах і є синтезом сучасних вітчизняних та зарубіжних підходів до трактування сутності краєзнавства і його ролі в туристичній діяльності. Наукова новизна полягає в авторському трактуванні сутності туристичного краєзнавства й узагальненні методів краєзнавчих досліджень, а практичне значення – у новому погляді на краєзнавчу інформацію як основу формування локального туристичного продукту, що є актуальним з огляду на регіоналізацію туристичної діяльності. Висновки. На основі аналізу наукових підходів історії, географії, демографії, економіки, урбаністики й інших наук, у межах яких сформувався краєзнавчий напрям досліджень, запропоновано розглядати туристичне краєзнавство як прик... PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Тетяна Зубехіна; Наталія Ольхова-Марчук, Володимир Кушнір Abstract: У статті проаналізовано сучасні тенденції застосування інноваційних технологій у сфері туризму. Визначено сутність інноваційних технологій в туризмі та їх роль у розвитку туристичної сфери. З’ясовано, що інноваціями в туризмі є створення нового чи удосконалення наявного продукту з використанням новітніх технік, технологій і ресурсів. З’ясовано, що у сфері туризму актуальним є використання сучасних інформаційних технологій, зокрема мобільного інтернету, електронних каталогів з пропозиціями відпочинку, електронних систем бронювання, соціальних інформаційних мереж, електронних систем продажу авіаквитків, інтернет-реклами, зручних платіжних систем тощо. Установлено, що інтернет-технології є ефективним засобом формування позитивного іміджу підприємства, просування нових видів туристичних послуг, інформування споживачів про нові тури чи акції, а також просування їх на ринок та ін. Наведено приклади сучасних інноваційних технологій, які використовують у сфері туризму, т&... PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Ігор Смирнов; Ольга Любіцева, Цуй Джибо Abstract: Розкрито особливості Голокосту єврейського населення в Україні під час Другої світової війни. Виділено та схарактеризовано десять місць наймасовіших розстрілів євреїв в Україні німецькою окупаційною владою під час Другої світової війни. Найбільшими за кількістю жертв є злочини в Києві (Бабин Яр – майже 34 тис. осіб) і в Одесі (25 тис. осіб). Третє місце за числом жертв займає Кам’янець-Подільська різанина (23 тис. осіб), але це був перший за хронологією випадок масового вбивства нацистами єврейського населення в Україні. Висвітлено особливості масового знищення єврейського населення в Кам’янці-Подільському, де було створено гето не тільки для місцевого єврейського населення, а й для депортованих євреїв з Угорщини. Виділено три «хвилі» меморіалізації місць пам’яті Голокосту в Кам’янці-Подільському, схарактеризовано основні пам’ятки Голокосту, запропоновано напрямки його подальшої меморіалізації як ресурсу для розвитку меморіального туризму. PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Володимир Антоненко; Володимир Хуткий, Денис Мельник Abstract: У статті проаналізовано стан розвитку замкового туризму в Подільсько-Буковинському туристичному кластері, його роль і значення для розвитку туризму регіону. Розраховано логістичний потенціал Хотинського та Кам’янець-Подільського замків. Визначено основні проблеми, що гальмують сталий розвиток замкового туризму, виділено головні об’єкти замкового туризму в туристичному кластері й особливості їх збереження. PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020
Authors:Володимир Антоненко; Володимир Хуткий Abstract: В роботі висвітлено та проаналізовано світовий та вітчизняний досвід реалізації культурно-просвітницьких музейних проєктів в сучасному культурному просторі туристичних дестинацій. Запровадження культурно-просвітницьких проєктів у основу музейної діяльності сприяє отриманню музеями прибутку і задоволенню потреб суспільства у прагненні пізнання. Також культурно-просвітницький проєкт удосконалює основні функції музеїв (освітню та виховну), посилює резонанс через масову популяризацію музейної діяльності. Серед поширених культурологічних музейних проєктів є науково-просвітницькі музейні конференції, Міжнародний день музеїв, «Ніч музеїв», тематичні міжкультурні фестивалі, бієнале тощо. Доведено, що в останні десятиліття набули поширення різні культурологічні музейні проєкти, що кардинально змінюють культурний простір туристичної дестинації. Прикладом може слугувати вдалий проєкт розміщення музеїв в закинутих індустріальних будівлях, який дає поштовх для ро
... PubDate: Wed, 29 Dec 2021 00:00:00 +020