JournalTOCs

Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine
Number of Followers: 0

This is an Open Access Journal

Open Access journal
ISSN (Print) 1991-606X - ISSN (Online) 2616-5015
Published by Ukrainian National Forestry University

[1 journal]

Еколого-біологічні особливості Parrotia
persica (DC.) C.A.Mey. в умовах Приморської
посушливої та Північно-західної
достатньо зволоженої кліматичних зон
України
- Authors: Tetyana Prykladivska, Larysa Osadcha
  Pages: 11 - 28
  Abstract: Пароція персидська (Parrotia persica (DC.) C.A.Mey.) – вологолюбний мезотермічний релікт Гірканської флористичної області, що простягнулась вузькою смугою вздовж південного узбережжя Каспійського моря. Біологія та екологія виду відзначаються тими особливостями, які сформувались ще в умовах вологого і теплого клімату третинного періоду, а основна своєрідність ритму розвитку полягає у відсутності чітко вираженого зимового спокою і наявності літнього спокою, який у природному ареалі не пов'язаний з періодом посухи. Першу спробу інтродукції Parrotia persica на півдні материкової частини України здійснив в 30-х роках ХХ ст. директор Одеського ботанічного саду, видатний ботанік і дослідник флори Кавказу, академік Володимир Іполитович Липський. Мета досліджень полягала в оцінці успішності інтродукції Parrotia persica в умовах «ex situ» об’єктів природно-заповідного фонду двох кліматичних зон України – Приморської посушливої та Північно-західної достатньо зволоженої. Порівняння фенологічного розвитку середнь ...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412301
Вікова структура насаджень Ulmus L. у
східних регіонах України
- Authors: Valentyna Meshkova, Tetiana Pyvovar, Olena Kuznetsova
  Pages: 29 - 38
  Abstract: Метою досліджень було визначити особливості вікової структури природних і штучних насаджень Ulmus L. залежно від виду й походження деревних видів та від регіону. Співвідношення площі насаджень природних і штучних насаджень кожного виду в’язів за 10-річними класами віку оцінювали у лісовому фонді Донецького, Харківського та Сумського обласних управлінь лісового та мисливського господарства. За переліком виділів, де основними лісоутворювачами є окремі види в’язів, розраховували статистичні показники розподілу насаджень за віком (середній, мінімальний, максимальний вік і стандартне відхилення). Це дало змогу статистично оцінити відмінності видового складу насаджень із різними головними лісотвірними породами роду Ulmus. Розраховано площу насаджень кожного виду в’язів за 10-річними класами віку та її розподіл. Під часу аналізу враховано також роки створення насаджень. Частку площі насаджень, що збереглися до певного віку, визначали з урахуванням відпаду дерев в окремих класах віку. У &...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412302
Лісостани Покутських Карпат: поширення
- Authors: Pavlo Vandzhurak, Iurii Debryniuk, Volodymyr Savchyn
  Pages: 39 - 55
  Abstract: Покутські Карпати характеризуються поєднанням низькогірної частини (до 800 м н.р.м.), вкритої буковими лісами з терасово-долинними положеннями та середньогірної – з мішаними хвойно-широколистяними лісами, де гірські хребти сягають висоти від 900 до 1500 м н.р.м. Вкрита лісовою рослинністю площа низькогірної частини Покутських Карпат становить 22651,4 га, середньогірної – 19678,0 га. На території регіону виявлено 25 деревних видів, серед яких переважаючими є три – ялина європейська, бук лісовий та ялиця біла. Вони нагромаджують найбільші запаси стовбурової деревини – 12569,4 тис. м3, що становить 97% від загального запасу деревини у регіоні. Порівняно з низькогір’ям, у середньогірній частині помітно біднішим є видовий склад деревних рослин – лише 16 видів. Незважаючи на меншу площу середньогірних лісів, вони є продуктивнішими, ніж низькогірні. Вікова структура лісостанів є розбалансованою. Найбільшу площу (66,0%) займають середньовікові насадження, значно меншу – пристиглі і стиглі (12,0 та 11,9%). Незначну частку площі займають l...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412303
Успішність природного поновлення у
смерекових пралісах НПП
«Верховинський»
- Authors: Vasyl Debryniuk, Mykhailo Nechai, Ivan Kolyazhin, Vasyl Lavnyy
  Pages: 56 - 73
  Abstract: Об’єкти досліджень знаходились на території природоохоронних науково-дослідних відділень (ПНДВ) – Чивчинського та Прикордонного НПП «Верховинський. Саме у лісовому фонді цих відділень зафіксовано найбільші площі смерекових пралісів, територія яких є найвіддаленішою та важкодоступною в Українських Карпатах. Забезпечення смерекових пралісів підростом на одному дослідному об’єкті (ПП № 3) оцінено як добре (1 клас якості, 19,6 тис. шт.∙га-1); на двох об’єктах (ПП № 1 та № 5) – як добре (2 клас якості, 8,3 та 8,1 тис. шт.∙га-1, відповідно); на одному об’єкті (ПП № 4) як задовільне (6,9 тис. шт.∙га-1); на одному об’єкті (ПП № 2) як незадовільне (2,4 тис. шт.∙га-1). Три із досліджених пралісових угруповань (ПП № 1, № 2 та № 3) досягли стадії старіння (aging phase), два (ПП № 4 та № 5) – стадії розпаду (breakdown phase). Можна попередньо узагальнити, що інтенсивність проходження процесу природного поновлення не залежить від стадії розвитку пралісу, а визначається повнотою деревостану, кількістю «вікон» і прогалин у наметі, розвитком трав’яного вкрит ...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412304
Групово-поступові рубки у сосняках
Східного Полісся як важлива складова
організації наближеного до природи
лісівництва
- Authors: Anatolyi Zhezhkun
  Pages: 74 - 86
  Abstract: Наведено результати проведення групово-поступових рубок у стиглих соснових деревостанах Східного Полісся України. У перший прийом групово-поступових рубок формували «вікна» діаметром 0,5; 0,7; 1,0 і 1,5 середньої висоти соснових деревостанів. Лісовідновна смуга деревостану, що прилягала до «вікон», становила 0,5 від їхнього діаметра. У «вікнах» вилучали всі дерева, а у лісовідновній смузі – розріджували деревостан до повноти 0,4-0,5. Після проведення рубки восени або навесні проводили сприяння природному поновленню способом розпушування ґрунту дисковими культиваторами або прокладанням борозен плугами. За умови задовільного насіннєношення сосняків у перший рік у «вікнах» відновлювалося від 20 до 190 тис. шт. . га-1 самосіву Pinus sylvestris L. Впродовж наступних 3-5 років залишалося від 13 до 65 тис. шт.. га-1 підросту і 2-7 тис. шт. га-1 – самосіву сосни звичайної та інших деревних видів, що надавало підставу для проведення наступного прийому групово-поступової рубки. У другий прийом групово-поступової рубки «вікна» р&#...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412305
Лісівничо-екологічні особливості
поширення та підвищення біотичної
стійкості соснових лісостанів в умовах
Львівського регіону
- Authors: Hryhoriy Krynytskyy, Mykola Korol, Vasyl Lavnyy, Valentyna Kovaleva, Volodymyr Kramarets, Olga Krynytska, Volodymyr Mahuran
  Pages: 87 - 97
  Abstract: Загальна площа лісових земель у Львівському регіоні (області), на яких поширена Pinus sylvestris L., становить 151246,5 га, з яких 94648,8 га (62,5%) зайняті деревостанами штучного походження, а 48898,3 га (32,3%) – природного походження. При цьому соснові лісостани поширені у всіх чотирьох трофотопах – A, B, C і D та у сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих гігротопах. В основному сосна звичайна. в регіоні росте у відповідних для неї клімато-едафічних та фітоценотичних умовах, в яких займає площу 137467,6 га або 90,9% від загальної площі соснових лісостанів. Водночас на площі 13778,9 га (9,1%) вона поширена у не властивих для неї лісорослинних умовах, зокрема в грудах. Найбільшу площу у всіх типах лісорослинних умов займають чисті соснові деревостани (10 од. – 71592,6 га (47,3%). Поширеними є також деревостани з часткою сосни в складі 6, 7, 8 і 9 од. – 64032,6 га (42,4%). За віком переважають середньовікові соснові деревостани (69723 га або 46,1%). Понад 64% деревостанів за участю Pinus sylvestris характеризуються середньою відносною повнотою (0,51-0,80) та 25,7% є високоповнотними (0,81 і більше). Соснові деревостани в регіоні &...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412306
Динаміка таксаційних показників
ялинових деревостанів на
північно-східному макросхилі
Українських Карпат
- Authors: Vasyl Lavnyy, Olexandr Matusevych
  Pages: 98 - 112
  Abstract: Досліджено динаміку таксаційних показників деревостанів у двох переважаючих типах ялинових лісів ‒ вологій буково-ялицевій сусмеречині та вологій високогірній сусмеречині на 41 пробній ділянці загальною площею 7,225 га на території Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Пробні ділянки було закладено у лісостанах як природного, так і штучного походження різної повноти. Вони знаходилися у лісах різних категорій, на схилах різної експозиції та стрімкості. Вік досліджених ялинових деревостанів становив від 31 до 157 років. Запаси стовбурової деревини в ялинових деревостанах залежно від віку, класу бонітету, висоти над рівнем моря та повноти змінюються від 207 до 1044 м3∙га-1. Згідно розробленої моделі прогнозу росту ялинових деревостанів І класу бонітету в умовах вологої високогірної сусмеречини, у віці 100 років вони будуть мати такі таксаційні показники: середню висоту ‒ 29,6 м, середній діаметр ‒ 31,8 см, суму площ поперечних перерізів ‒ 40,4 м2, густоту ‒ 510 дерев/ ...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412307
Особливості сезонного розвитку Juglans regia
L. у Правобережному Лісостепу України
- Authors: Volodymyr Mahuran, Leonid Osadсhuk
  Pages: 113 - 121
  Abstract: Досліджено особливості сезонного розвитку горіха грецького (Juglans regia L.) у кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України впродовж 2019-2021 рр. Встановлено, що в умовах регіону першими розпочинають вегетацію дерева горіха грецького у полезахисних і плантаційних насадженнях, а ці фенофази у лісових фітоценозах настають пізніше на 12-14 діб. Такий інтервал може бути зумовлений впливом агротехнічних умов, грунтовими і гідрологічними особливостями та іншими чинниками, які визначають розвиток рослин у різних екосистемах. Тривалість вегетаційного періоду плантаційних насаджень на території Правобережного Лісостепу становить у середньому 183 доби, а лісових деревостанів – 186 діб. Сорти горіха грецького 'Вебу 6' та 'Єфрем 1', вирощені на території Вінницької області, вегетують упродовж меншого періоду часу порівняно з місцевими, американськими та європейськими сортами й формами. Подібні особливості визначено також щодо термінів і темпів росту й розвитку – дослідні сорти горіха грецького почина&...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412308
Продуктивність енергетичних плантацій
тополі на малогумусних чорноземах
Правобережного Лісостепу України
- Authors: Yaroslav Fuchylo, Yaroslav Kirilko
  Pages: 122 - 127
  Abstract: Наведено результати чотирирічних досліджень росту тополі сорту 'Robusta' в енергетичних плантаціях на малогумусних чорноземах Правобережного Лісостепу України, створених однорічними здерев’янілими живцями завдовжки 25 см і діаметром 0,8-1,0 см. Схеми садіння – 2,0 × 0,8 м та 2,0 × 0,9 м. Після першого року дерева на обох ділянках мали середню висоту 1,6 м. Впродовж другого року їхній приріст за висотою становив у рідшого варіанту 2,0±0,05 м, у густішого – 2,1±0,05 м. Впродовж третього вегетаційного періоду приріст за висотою становив відповідно 3,1 та 3,0 м, а середня висота рослин склала 6,8 та 6,6 м відповідно. За четвертий період вегетації приріст за висотою значно сповільнився (відповідно до 1,2 та 1,1 м) і середня висота чотирирічних насаджень становила 8,0±0,16 м у густішому варіанті та 7,7±0,22 м – у рідшому. Наприкінці першого року вирощування діаметр на висоті 1,3 м був більшим у густішому варіанті (0,5 проти 0,3 см), але вже на наступний рік дерева за рідшого розміщення стали на 2 мм товщими. Подібна тенденція збереглася і на третій рік, коли середній діа...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412309
Pесурсний потенціал та структура
клейковільхових деревостанів
Українського Полісся
- Authors: Petro Lakyda, Vitaly Smolin
  Pages: 128 - 137
  Abstract: Стале та раціональне використання лісових ресурсів в умовах переходу лісової галузі України на європейські стандарти і ринкові засади управління потребує системного опрацювання відповідного нормативно-інформаційного забезпечення для оцінювання деревних ресурсів основних лісотвірних видів країни. При цьому інформація про розмірно-якісну структуру запасу насаджень, які відводяться в рубку, має чи не найвагоміше значення у плануванні діяльності лісогосподарського виробництва. Реалізація цього завдання потребує актуального оцінювання запасів деревостанів за основними таксаційними ознаками. З цією метою проаналізовано структуру основних таксаційних показників деревостанів вільхи клейкої Українського Полісся за даними повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 01.01.2011 року. Оцінено ресурсний потенціал деревостанів, придатних до експлуатації, проаналізовано його складові у межах лісового фонду адміністративних областей досліджуваної зони. Вста&#...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412310
Оцінка уразливості лісів України як
основа природо-орієнтованих рішень для
запобігання та адаптації до зміни
клімату
- Authors: Ihor Buksha, Tetiana Pyvovar, Maryna Bondaruk, Volodymyr Pasternak, Svitlana Krakovska
  Pages: 138 - 145
  Abstract: Широкий діапазон кліматичних умов в Україні зумовлює значні регіональні відмінності в уразливості лісів до сучасної швидкої зміни клімату. Стратегія пом’якшення / адаптації має ґрунтуватися на оцінюванні їхньої вразливості на регіональному рівні. Для оцінювання уразливості лісів використано фітоіндикаційну модель проф. Я.П. Дідуха (1994). Модель забезпечує кількісну оцінку клімату як одного з основних екологічних чинників, що впливає на поширення, стан і продуктивність рослинності на основі кліматичних показників – континентальності, забезпечення вологою та морозостійкості. Для цих показників розраховано шкали кліматичної придатності. Моделювання здійснювали для основних деревних видів: Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Fagus sylvatica L., Picea abies (L.) H. Karst, Betula pendula Roth., Alnus glutinosa (L.) Gaertn. і Robinia pseudoacacia L. Використовували прогнози клімату на основі часових рядів Euro CORDEX (до 2100 р.) та два сценарії репрезентативних шляхів концентрації (RCP 4.5, RCP 8.5). За допомогою Q-GIS створено карти, що містять зони придатності кліматичних умов для кожного з досліджуваних видів дерев за поточ&#...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412311
Російське вторгнення: швидка оцінка
впливу на ліси України
- Authors: Irland Lloyd C., Lidiia Iavorivska, Sergiy Zibtsev, Viktor Myroniuk, Roth Brian, Andrii Bilous
  Pages: 146 - 155
  Abstract: Надано швидку оцінку важливих нагальних і довгострокових проблем. Війна зумовила серйозні наслідки для лісів України у вигляді прямої шкоди та пожеж, спричинених різними боєприпасами. Однак значна шкода включає також великі мінні поля, непридатні боєприпаси та міни-пастки, через які ліси закриті для будь-якої діяльності. В Україні фунціонує система супутникового виявлення пожеж, однак вона не готова до нинішніх викликів. У січні 2022 р. по всій країні горіло лише 1900 га; у березні ж площа горіння досягла 307 тис. га. Інтенсивність бойових дій порівнювалася нами з інтенсивністю вогню у низці зон на більшій відстані від лінії фронту. Це порівняння показало високу кількість пожеж поблизу фронту порівняно з районами, розташованими далі. Понад 45% пожеж за кількістю та 42,9% за площею вигоряння виникло в радіусі 5 км, де бойові дії були найбільш інтенсивними. У радіусі 25 км зафіксовано 62,1% усіх пожеж за кількістю та 66% за площею. Загальна площа спалених територій на кінець жовтня 2023 р. сягнула понад 1,1 млн га, що приблизно в&...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412312
Слід біорізноманіття продукту: теорія і
методологія розрахунку
- Authors: Oksana Pelyukh, Ihor Soloviy, Orest Kiyko, Mykhailo Ilkiv, Taras Chelepis, Vasyl Lavnyy
  Pages: 156 - 166
  Abstract: Досліджено теоретичні положення та сутність поняття «слід біорізноманіття», встановлено ключові аспекти методології його розрахунку. Зокрема, розглянуто визначення терміну «слід біорізноманіття» у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Запропоновано визначати слід біорізноманіття як вплив товару, компанії, людини чи спільноти на глобальне біорізноманіття, виміряний у термінах зміни біологічного різноманіття в результаті виробництва та споживання певних товарів і послуг. Виокремлено та проаналізовано основні підходи та інструменти розрахунку сліду біорізноманіття. Розглянуто шість основних груп інструментів розрахунку сліду біорізноманіття і встановлено ключові відмінності між ними. Загалом розрахунки сліду біорізноманіття із використанням вищевказаних інструментів базуються на інформації компанії чи підприємства (фінансових даних або/і даних ланцюжка створення вартості), враховуючи географічний, екосистемний контексти або узагальнені (прок...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412313
Вплив модифікування шпону на
властивості фанери, склеєної
термопластичною плівкою ПЕНГ
- Authors: Pavlo Bekhta, Iryna Kusniak, Orest Chernetskyi, Nataliya Bekhta, Ruslan Kozak, Olesya Bryn, Mykola Kopanskуy
  Pages: 167 - 177
  Abstract: Фанера, склеєна з використанням як клею термопластичних плівок, є перспективним матеріалом у меблевому виробництві. Проте такий вид деревинного композиту володіє нижчою водостійкістю порівняно з композитами на основі термореактивних клеїв. Крім того, для термопластичних полімерів властива низька адгезія до деревини. У цій роботі, для покращення адгезії термопластичного полімеру до деревини, запропоновано модифікувати лущений березовий шпон лимонною кислотою концентрацією 5, 15 та 25%. Витрата розчину кислоти становила – 50, 100 та 150 г/м2. Як клей використовували термопластичну плівку поліетилену низької густини (ПЕНГ) товщиною 100 мкм. Для порівняння отриманих результатів виготовляли фанеру з немодифікованого шпону, склеєну плівкою ПЕНГ та карбамідоформальдегідним клеєм марки КФ-МТ. Результати дослідження показали, що модифікування шпону лимонною кислотою позитивно впливає на властивості фанери. Встановлено, що показники водопоглинання і набрякання за товщиною фанери – зменшую...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412314
Дослідження колірних характеристик
струганого шпону з деревини дуба
звичайного в процесі його виготовлення
- Authors: Yuriy Huber, Zoya Kopynets, Zhanna Humeniuk, Roman Shchupakivskyy, Vladyslav Partyka
  Pages: 178 - 186
  Abstract: Найвищу вартість, як личкувального матеріалу, струганий шпон має за умови збереження природного кольору деревини. Тому дослідження його колірних характеристик має важливе практичне значення. Об’єктом дослідження обрано струганий шпон з деревини дуба звичайного (Quercus robur L.). Експериментальні дослідження проведено у виробничих умовах ТОВ «ЄВРОШПОН», яке спеціалізується на виготовленні струганого шпону. Колірні характеристики шпону встановлювали за допомогою апаратної колірної просторової моделі CIELab. Досліджували колірні показники струганого шпону, відібраного з пропарених або проварених ванчесів на глибині 50, 100 і 150 мм від поверхні, та висушеного в атмосферних умовах або у сушильній камері. Встановлено, що відбувається потемніння струганого шпону з деревини дуба, виготовленого з пропарених і проварених ванчесів та після його камерного сушіння. Технологічну операцію проварювання ванчесів з деревини дуба у виробництві струганого шпону рекомендовано застосовувати у випад&...
  PubDate: 2023-11-23
  DOI: 10.15421/412315

HOME > Browse the 73 Subjects covered by JournalTOCs
Subject	Total Journals