Authors:О.Г. Тараріко, Т.В. Ільєнко, Т.Л. Кучма, Н.І. Адамчук-Чала, О.А. Білокінь Pages: 6 - 21 Abstract: У статті представлено історичні аспекти розвитку дистанційного агроекологічного моніторингу. Показано, що в процесі удосконалення супутникових датчиків, відкриття доступу до зарубіжних супутникових даних розширились можливості та ефективність використання результатів дистанційного зондування у науковій та природоохоронній діяльності, у виробництві безпечної сільськогосподарської продукції. Проаналізовано етапи формування науково-технічної програми супутникового агроекологічного моніторингу «Агрокосмос», основні концептуальні положення, завдання та результати цього напряму досліджень. Показано ефективність супутникової інформації з визначення структури агроландшафтів і систем землекористування, змін клімату, його впливу PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263312
Authors:О.І. Фурдичко, О.І. Дребот, О.П. Яремко, В.Н. Бондар Pages: 22 - 33 Abstract: У статті узагальнені результати досліджень із питань світового досвіду щодо формування організаційно-економічного механізму регулювання лісогосподарським виробництвом на засадах ринкової економіки. Проаналізовано, що виробництво круглого лісу та заготівельна спроможність зростає, особливо характерно це відмічається у Карпатському регіоні та на Поліссі. Обіг виробництва деревини в круглому вигляді потребує посиленого контролю та моніторингу. Найбільшими експортерами деревини є приватні компанії в Україні, проте динаміка засвідчує різке зменшення постачання української деревини останніми роками. Це зумовлено посиленням європейських вимог та потребою у збільшенні площ сертифікованих лісів. Дослідивши динаміку сертифіка PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263313
Authors:Н.В. Палапа, О.С. Дем’янюк, О.М. Нагорнюк Pages: 34 - 45 Abstract: Проблема забезпечення продовольчої безпеки як в Україні, так і світі загалом набула особливої актуальності, що пов’язано зі збільшенням населення на планеті, вичерпанням природних ресурсів, зниженням продуктивності ґрунтів, змінами клімату та воєнними конфліктами. Останніми роками зросла кількість країн із наявними проблемами щодо продовольчого забезпечення. Проаналізовано різні погляди на продовольчу безпеку, стан продовольчої безпеки в Україні та проведено порівняння з країнами Європи та світу. Згідно зі статистичними даними у 2020 р. калорійність раціону українця лише на 7% перевищила пороговий рівень, який становив 2500 ккал/добу, але менше мінімального фізіологічного нормативу ВООЗ (3000 ккал/добу), у той час як калорійність раціону украї... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263314
Authors:О.І. Дребот, В.А. Тарнавський Pages: 46 - 54 Abstract: Аграрна сфера є однією з найбільших та традиційно розвинутих галузей економіки України, що використовує землі сільськогосподарського призначення для отримання економічного результату. Сільськогосподарський сегмент бізнесової діяльності забезпечує не тільки внутрішні потреби якісним доступним продовольством, а й має вирішальне значення у розв’язанні світової продовольчої проблеми, експортуючи левову частку сільськогосподарської продукції країнам світу. Забезпечує не тільки дохідність галузі, а й виконує гуманітарну функцію у світовій економіці, протидіючи тенденціям дефіциту продовольства та загрозі голоду. Саме земельні ресурси високої якості є традиційною опорою для розвитку країни та позиціонують себе на світовому ринку, PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263316
Authors:В.Л. Шевчик, М.М. Борисенко, І.В. Соломаха, В.А. Соломаха Pages: 55 - 63 Abstract: Наведено передумови створення штучних лісових насаджень робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) в Канівському Придніпров’ї, які за проведення лісомеліоративних заходів у боротьбі з ерозійними процесами насаджувалися за яружно-балковими системами та дніпровськими кручами. На початку XX ст. її почали широко використовувати при залісненні ділянок із сильно змитими ґрунтами, зокрема на крутих схилах ярів, по їх днищах та схилах зсувових терас. Штучно створені насадження Robinia pseudoacacia, крім ґрунтозахисної та водозатримувальної ролі, мали значний перелік корисних властивостей: джерело деревини, лікарська рослина, сировинна база для бджільництва. Відображено еколого-ценотичні особливості штучно сформованих насаджень та спонтанно утворених фітоценозів Robinia pseudoacacia. Сфоl... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263317
Authors:В.В. Красовський, Т.В. Черняк, Р.М. Федько, Л.М. Тимошенко Pages: 64 - 73 Abstract: Проведено аналіз наукових джерел щодо визначення господарсько-біологічних особли- востей плодових культур. Виявлено, що серед вчених немає одностайності щодо по- ділу плодових рослин за певними ознаками на групи. Науковці налічують від двох до восьми груп. Однією з таких груп є виробниче групування, в основу якого покладено особливості типу плоду. За такою класифікацією плодові культури поділяють на зерняткові, кісточкові, горіхоплідні, ягідні, окремо виділяють субтропічні і тропічні рослини. В групі субтропічних культур виокремлюють підгрупу цитрусових рослин. Однак серед субтропічних культур є зерняткові, кісточкові, ягідні і горіхові рослини. Тому, постає необхідність удосконалення класифікації, враховуючи при цьому біологічну та господарську складову. Побудову господарсько-біологічної класифікації субтропічних видів проводили на основі колекції субтропічних плодових рослин Хорольського ботанічного саду. Колекція складається з деревних, кущових та багаторічних т... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263319
Authors:А.М. Ліщук, А.І. Парфенюк, І.М. Городиська, В.В. Бородай, М.В. Драга Pages: 74 - 85 Abstract: У статті розглянуто існуючі підходи до управління екологічними ризиками в аграрному виробництві. Зазначено, що для мінімізації екологічних ризиків в агроценозах і підвищення екологічної безпеки в агроекосистемах необхідно оцінювати наслідки впливу сільськогосподарської діяльності на агроценози. Тому метою дослідження є узагальнення основних екологічних ризиків в агроценозах та визначення важелів управління ними для мінімізації їхнього негативного впливу в аграрному виробництві і підвищення безпеки агроекосистем. Показано, що для контролювання наслідків екологічних ризиків важливо розробити алгоритм процесу управління екологічними ризиками в агроценозах упродовж усього циклу вирощування сільськогосподарських культур. Основоположні принципи такого процесу включають: вивчення основних чинників виникнення екологічних ризиків за вирощування сільськогосподарських культур та розроблення переліку екологічних ризиків в агроценозах; визначення основни... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263320
Authors:Т.М. Єгорова, Н.А. Корнілова, О.І. Мінералов Pages: 86 - 91 Abstract: Викладено аспекти екологічної небезпеки дисбалансу поживних мікроелементів у системі ґрунт–рослина. Зазначено, що надкритичне надходження поживних елементів на посіви сільськогосподарських культур здатні супроводжувати різні надзвичайні ситуації і техногенні катастрофи, включаючи військові, хімічні та пірогенні. Наведено основні ознаки токсичного впливу надлишку мікроелементів на зернові культури та зазначено позитивний лінійний кореляційний зв’язок між забрудненням ґрунту й зниженням урожайності зернових культур. Представлено мету, задачі, а також основні умови вегетаційного лабораторного досліду з вирощування ячменю (Hordeum) сорту Віраж на субстраті ґрунтосуміші «Green Line». Особливість досліджень полягає у вивченні впливу моноелементних надкритичних концентрацій Zn, Cu, Mo в умовах кореневого та позакореневого живлення за вирощування ячменю. Досліджено 7 експериментальних вегетаційних схем ґрунт–рослина із застосуванням підкореневого і позакореневого їх надходження. ... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263322
Authors:Є.М. Кривохижа, В.О. Пінчук, О.В. Тертична Pages: 92 - 97 Abstract: Для знезараження побічної продукції тваринного походження хімічним методом використовується велика кількість дезінфікувальних засобів, які потенційно небезпечні для навколишнього природного середовища, що пов’язано з вмістом у їх складі ксенобіотиків, зокрема альдегідів, хлору, фенолів тощо. Висвітлено результати біотестування ґрунтів, які забруднені дезінфікувальними засобами, що використовують для знезараження побічної продукції тваринного походження, зокрема, біоетанол, Новохлор-Екстра (діючі речовини — неорганічні сполуки хлору і луг) та Дезактін (органічні сполуки хлору, аніонні ПАР і триполіфосфат натрію). Оцінювання здійснено в лабораторних умовах шляхом біотестування із використанням ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Встановлено, що після 5-денного вирощування насіння ячменю у ґрунтах зі вмістом 1,0 мг/кг, 10,0 і 100,0 мг/кг засобів: біоетанол, Новохлор-Екстра та Дезактін відбувалося поступове зменшення маси стебла — до 11,8% порівняно з контролем. За вмісту в ґрунтах 1,0 мг/кг, 10,0 та 100,0 мг/кг досліджуваl... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263323
Authors:М.В. Гунчак Pages: 98 - 111 Abstract: Встановлено, що швидкість детоксикації пестицидів залежить від їхніх фізикохімічних властивостей та корелює з полярністю сполук. За величиною дипольних мо- ментів досліджувані пестициди розділено на три групи: неполярні, малополярні та по- лярні. Неполярні пестициди практично нерозчинні у воді і період їх розпаду в екосистемі довший, ніж у малополярних та полярних пестицидів. Вивчено особливості, швидкість та динаміку детоксикації пестицидів в екосистемі яблуневого саду. Встановлено, що неполярні пестициди розпадаються зі швидкістю 0,07–0,12 ± 0,05 частин за добу, а малополярні пестициди — зі швидкістю 0,15–0,22 ± 0,05 частин за добу. На 10-ту добу після обприскування виявлено від 0,05 до 1,24 мг/кг досліджуваних пестицидів у плодах яблуні та від 0,15 до 4,41 мг/кг у листках яблуні. Здійснено класифікацію пестицидів за ступенем небезпечності та виявлено, що досліджувані препарати мають ступінь небезпечності від 3 до 6. Найбільш небезпечні для людини та біоти — пестициди з ІІІ ступенем, що наразі потребують детальнішої ре
... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263324
Authors:О.В. Крохтяк, С.Я. Ольхович, О.І. Гриник Pages: 112 - 117 Abstract: Сільські території відіграють важливу роль у соціально-економічному та екологічному розвитку будь-якої держави, оскільки майже вся діяльність зосереджена у сільській місцевості. Для поліпшення свого добробуту та якості життя людей на селі, а також безпечного навколишнього середовища потрібно забезпечити збалансований розвиток екологічної, економічної та соціальної складових. Тому ця робота присвячена розвитку господарських відносин різних галузей (рослинництво, тваринництво) у сільській місцевості. Зроблено аналіз сільськогосподарської діяльності (рослинництво) у 2017−2020 рр. за показниками: урожайність сільськогосподарських культур, посівні площі сільськогосподарських культур та кількість продукції сільського господарства власного виробництва, проданої домогосподарствами. Встановлено, що у 2020 р. урожайність сільськогосподарських культур зменшилась від 3,12% (буряк цукровий) до 9,31% (зернові та зернобобові), також зменшились посівні площі та кількість проданої продукції виl... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263325
Authors:В.І. Лазаренко Pages: 118 - 123 Abstract: Проаналізовано та приділено значну увагу питанню формування сталої екологічно орієнтовної культури споживання екологічно безпечних харчових продуктів, зокрема в контексті Європейського Зеленого курсу в питанні спроможності України виконати вимоги Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом у частині гармонізації екологічного законодавства ЄС з вітчизняним, та приведення власних ресурсів агросфери згідно з вимогами зазначеної директиви. Охарактеризовано вплив зазначеного курсу на куль- туру споживання екологічно безпечних продуктів та ставлення до навколишнього природного середовища в довгостроковій перспективі. Здійснено оцінку впливу військової агресії з боку Російської Федерації на культуру споживання та ставлення українських споживачів до власних ресурсів у сучасних умовах, наголошено на наявних екологічних проблемах агросфери та наслідків, з якими зіштовхується українське сільське господарство в найближчій перспективі. Обґрунтовано ціннісно-ієра... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263327
Authors:О.В. Мудрак, Д.В. Андрусяк Pages: 124 - 138 Abstract: Найбільший в Україні національний природний парк «Подільські Товтри» (площа 261 316 га), що вирізняється серед усіх інших парків густою заселеністю. На території парку знаходиться 196 сільських поселень, 4 селища і 1 місто. Значна кількість з них має безпосередній контакт із заповідними об’єктами — ботанічними заказниками, геологічними i ботанічними пам’ятками природи. Антропогенний тиск значний, втручання людини у функціонування природних екосистем активне. Така ситуація посилюється впливом пірогенного фактора. Пожежі, що з постійною періодичністю виникають, у будь-який момент можуть розвиватись до катастрофічних для різно- маніття екосистем парку масштабів. Дослідження показують, що екологічний вплив пожеж у національному парку носить комплексний характер, а можливі зміни фізичних, хімічних i біологічних властивостей ґрунту та мікрокліматичних умов не дають хороших перспектив для збереження флори і фауни, що призводить до їхньої втрати. Крім того, пожежі безпосередньо впливають на ... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263328
Authors:Н.В. Дмітрієвцева, О.С. Веремчук, С.М. Пилипака, О. М. Грищенко Pages: 139 - 146 Abstract: Досліджено гумусний стан ґрунтів Здолбунівського р-ну Рівненської обл. Узагальнено та проаналізовано динаміку вмісту гумусу в ґрунтах району впродовж семи турів (1987– 2017 рр.) агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення. За результатами ХІ (2017 р.) туру агрохімічної паспортизації ґрунти Здолбунівського р-ну характеризуються середнім вмістом гумусу, що становить 2,6%. Порівняно з V туром (1987 р.) середньозважений показник умісту гумусу зріс на 0,3%, що може свідчити про стабілізацію умісту гумусу у ґрунтах району. Наразі у районі переважають ґрунти з середнім умістом гумусу, їхня частка становить 71,7% від загальної кількості обсте- жених угідь. 17,5% площ характеризуються підвищеним вмістом гумусу, 10% — дуже низьким та низьким, 0,7% — високим та дуже високим умістом. Найвищим умістом гумусу характеризуються ґрунти Мізоцької селищної ради (3,1%) та Здовбицької та Миротинської сільських рад (3,0%), а найнижчим — Будеразької сільської ради (1,7%). Найпоширенішими ґрунтами району є ясно-сірі й сірі опідзолені &... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263329
Authors:Е.В. Куліджанов, В.Ф. Голубченко, С.Д. Віляєва, Т.Л. Грицай Pages: 147 - 151 Abstract: У статті проаналізовано приховані загрози у вигляді вмісту важких металів, які (загрози) несе в собі використання добрив без контролю вмісту цих забруднювачів. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що небезпечний та дуже небезпечний рівень вмісту важких металів у ґрунтах України спостерігається на площі 1606 тис. га. Окрім елементів, що визначаються під час агрохімпаспортизації, у добривах або сировині для добрив містяться нікель, арсен (миш’як), бром, хром. Серед цих елементів, тільки миш’як визначається в сільськогосподарській продукції, решта залишається поза контролем. Комплексні добрива, крім того, можуть містити ще фтор та стронцій, як мінімум нерадіоактивний. Певна кількість токсичних та мікроелементів зв’язуються ґрунтовими колоїдами, але цим самим забезпечується їхня постійна наявність у ґрунті. Вміст токсичних елементів у добривах залежить, як від технології, так і від походження сировини. На жаль, підсанкційні на сьогодні поклади на території Росії є більш «чистими» пl... PubDate: 2022-09-14 DOI: 10.33730/2077-4893.2.2022.263330
Open Access journal
[1 journal]
