Authors:Олег Данильян , Олександр Дзьобань Abstract: У статті зроблена спроба висвітлення концептуальних аспектів розгляду інтеграційних процесів права й інформації у процесі становлення інформаційного суспільства. Підкреслюється, що структурні елементи моделі інформації мають самостійне категоріальне правове значення. Як категорія права інформація відображає ознаки життєвих ситуацій у їх конкретних образах, що надає їй правового значення. Обґрунтовується, що взаємообумовленість, розвиток та інтеграція інформації і права як суспільних явищ привело до активного впливу інформації й пов’язаних з нею структур на правову систему, що зумовило пізнання нових закономірностей у розвитку юриспруденції. У свою чергу продемонстровано, що правова система не менш активно реагує на сучасні інформаційні реалії шляхом внутрішньої рефлексії й саморозвитку у бік забезпечення правопорядку в інформаційній сфері. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250416 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Юрій Калиновський , Светлана Жданенко Abstract: Визначена соціокультурна сутність інфодемії як фактора посилення соціальної нестабільності у глобальних процесах сучасності. Доведено, що розповсюдження масової культури та масової свідомості стало основою для появи інфодемії. Розкрито вплив стереотипів суспільної свідомості на процес розповсюдження дезінформації. Обґрунтовано, що інфодемія може бути складовою інформаційної та гібридної війн. Проаналізовано негативні наслідки інформатизації та комп’ютеризації суспільного життя у контексті розвитку критичного мислення, появи «кліпової свідомості» та гаджетозалежності. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250418 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Олександр Поліщук , Наталія Петрук Abstract: Проаналізувавши доступні дані і наукові розвідки, а також характеристику суспільств – довели, що кожне суспільство має свої, унікальні особливості формування ціннісних орієнтирів, навіть за умови сталого розвитку. Наголошено, що цінності є головним регулятором індивідуальної/колективної поведінки людей. Вони відображають ставлення людини/групи до певних об’єктів чи явищ. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250656 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Хуан Гільєрмо Мансіла Сепульведа Abstract: У статті представлений досвід діяльності чилійських шкіл на території мапуче у післяокупаційний період. Особливості державної освітньої політики реконструйовані у рамках асиметричних міжкультурних відносин. Показано, що школа стала активним агентом у досягненні монокультурності та запровадженні західних знань, однак не виконала своєї місії: народу мапуче вдалося пережити всі засоби контроля й спроби підкорення; сьогодні також спостерігається культурний опір державі, яка оперує логікою виключення етнічного та мовного розмаїття. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250657 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Інна Коваленко , Юлія Мелякова , Едуард Кальницький Abstract: У статті досліджено специфіку філософствування в умовах пандемії COVID-19. Проаналізовані різноманітні версії осягнення нової реальності, висловлені відомими мислителями. Показана специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності у поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю. Сучасна пандемічна ситуація переосмислена як неординарна подія, що, на відміну від темпоральності звичного досвіду, радикально змінює сприйняття часу в умовах ковідної повсякденності. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250420 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Хуан Гільєрмо Естаї Сепульведа, Алессандро Монтеверде Санчес Abstract: Інфекції та епідемії – не новина у людській історії. Задокументовані з незапам’ятних часів, від Афін Фукідіда до іспанського грипу та COVID-19 третього тисячоліття, вони завжди були і будуть з людством. Дане дослідження дає філософсько-історичну та соціально-філософську оцінку спустошення й кризи, що були викликані епідемією холери та бубонної чуми в зароджуваній Республіці Чилі кінця ХІХ – початку ХХ століття. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250660 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Бьярн Мелкевік Abstract: У статті окреслено філософські рамки низки проблем, спричинених деградацією навколишнього середовища, а також сучасною глобальною екологічною кризою. Автор обґрунтовує свою позицію, вдаючись до оновлення ідеї «oekoumene», та показує конкретні філософські проблеми, що стосуються відносин людини з «довкілям» та «природою». Особливу увагу приділено наслідкам, як практичним, так і теоретичним, вибору ойкуменічної перспективи стосовно парадигми юридичної сучасності в її постійному становленні. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250445 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Олена Невельська-Гордєєва , Валерія Нечитайло Abstract: Стаття, присвячена дослідженню основних моментів використання «fake news» для маніпуляцій масовою свідомістю з метою інформаційно-психологічного впливу. «Fake news» розглядається як прихований вплив. Інформаційне вторгнення, маніпуляції, застосування соціально-психологічного впливу є серйозною загрозою як головним засадам демократичного суспільства, так і особистій інформаційно-психологічній безпеці громадян. Аналіз різновидів «fake news» та шляхи їх подолання для забезпечення інформаційної безпеки держави є метою цього дослідження. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250655 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Петро Квіткін , Ірина Дятлова , Людмила Петрова Abstract: Розглянуто проблему гомеостазису інформаційної безпеки особистості у сучасному суспільстві. Досліджено фактори, що впливають на стан і тенденції інформаційної безпеки особистості. Визначено фактори гомеостазису інформаційної безпеки особистості. Обґрунтовано шляхи діяльності щодо забезпечення гомеостазису інформаційної безпеки особистості у сучасних умовах буття українського суспільства. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250658 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Вадим Лебедєв Abstract: Метою даної статті є аналіз використання творчості Данте Аліг'єрі в сучасній масовій культурі. Як показує викладений матеріал, масова культура активно експлуатує образи і теми, запозичені з «Божественної комедії». Використовуватися можуть окремі елементи, персоналії і назви, також маскультом експлуатуються і сама концепція даного твору, і викладена там картина світобудови. Причинами звернення маскульту до цього твору є її насиченість яскравими образами, видовищність, насиченість архетиповими образами, що дає можливість широкої аудиторії їх пережити. У творах маскульту вищого рівня звернення до «Божественної комедії» приваблює тим, що дає можливість показати рух головного героя або цивілізації від страждання до щастя, від дикості і варварства до гармонії. Також із творів Данте найбільш активно запозичується тема пекла та демонізму. Уявлення про гротескний реалізм і (частково) бенкетні образи дають змогу адекватно інтерпретувати багато творів сучасної масової культури. Т&#... PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250443 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors: Анна Ареф’єва Abstract: Стаття присвячена визначенню ролі художнього менеджменту в сезонах С. Дягілєва. Від традиційної антрепризи, що в театрі існувала на правах певної синкретичної діяльності, коли відомі режисери відповідали за репертуарну політику, фінансові справи, підбір акторської трупи, до диференційної продюсерської діяльності, що ставала певним кластером функцій художнього менеджменту, пролягає велика дистанція становлення функцій опосередкуючої діяльності в сценічному просторі. Ця діяльність пов’язана зі створенням синтетичного мистецького твору, де будь-яка організаційна функція є рефреном типу та стилю режисури. С. Дягілєв був переважно менеджером, який задавав тип режисури в хореографії, сценічній діяльності в цілому. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.250414 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Ігор Поліщук Abstract: У статті розглядається геополітичне позиціонування України за умов формування багатополярної моделі світового порядку. Розкриваються основні фактори, що впливають на місце та роль України на сучасній геополітичній карті світу. Територія України завжди знаходилася у центрі геополітичних подій. Україна на поч. XXI ст. перебуває на широтній геополітичній осі, полюсами якої є Європейський Союз і Російська Федерація. Робиться висновок, що ефективне геополітичне позиціонування України на сучасному етапі – східний форпост західної демократичної цивілізації, який протистоїть авторитарній загрозі зі Сходу для усього колективного Заходу. Європейський вибір України вимагає конкретизації та чіткого визначення термінів вступу до ЄС як повноправного члена. В іншому випадку необхідно зробити перегляд геостратегічної доктрини у бік більшої суверенізації в рамках євроатлантичної цивілізації. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.249960 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Наталія Стеблина Abstract: У статті пропонуються критерії для розмежування політичних дискурсів в державах із перехідним (Україна) та авторитарним (РФ) режимами. Матеріалом для дослідження стали телеграм-канали провідних ЗМІ цих держав (дописи за осінь 2021 року). Формальний аналіз політичного контенту показав, що політичні актори в Україні є набагато більш активними, вони постійно присутні у новинах, генерують контент для нових медіа тощо. Натомість в РФ така ситуація не спостерігається. Аналіз складу політичних акторів, що входять до трійки найпопулярніших, показав також, що значною є відмінність у присутності першої особи держави: Зеленський в українських каналах з’являвся у 8,9-38,8% дописів, Путін в російських – у 2,3-5,5% дописів. Також різнилася приналежність політичних акторів. В Україні переважали вітчизняні політики, у прокремлівських каналах – зарубіжні, що може свідчити про постійні спроби переключати увагу підписників на зовнішні загрози. Також спостерігається різниця за фреймами «скандали» та «діяльність». PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.249952 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Михайло Требін , Таїсія Чернишова Abstract: Мета дослідження ‑ охарактеризувати дискурсивні стратегії та тактики Президента України В. Зеленського. Політичний дискурс В. Зеленського багато в чому визначають стратегія на підвищення та стратегія театральності. Стратегія на підвищення використовується для створення позитивного ментального простору навколо себе та своєї політичної сили, тому вона реалізується за допомогою тактики аналіз‑«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власних досягнень. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, що експлікує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етнонімів та інклюзивного займенника «ми», що беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» та «усуспільненні» відповідальності; знижене повсякденне спілкування у форматі сторітелінгу; транслінгвальна мовна практика. Тактика іронізації виявляється у використанні щодо політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування m... PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.249894 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Олександр Панфілов, Ольга Савченко Abstract: Метою статті є подальше дослідження сутності гібридної війни в соціологічному аспекті. В рамках дослідження розглянуто сутність «м’якої сили» як основи певної соціальної технології, що поєднує систему засобів і методів цілеспрямованої дії на суспільні процеси, життєдіяльність людей в ході ведення гібридної війни. З соціологічного погляду розкрито сутність організаційної зброї основу якої складають спеціальні технології рефлексії організаційного управління, що спрямована, на представників соціальних груп і інститутів, які прямо або опосередковано беруть участь у довгостроковому і короткостроковому регулюванні поведінки населення. Розкрито механізм впливу організаційної зброї на ціннісно-смислові моделі сприйняття соціальної реальності. PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.249948 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Authors:Вікторія Погрібна Abstract: Постановка проблеми. Стратегічний євроінтеграційний курс державної політики України, який визначено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає формування та примноження в Україні соціального капіталу. Це є теоретично і практично виправданим, бо світовий досвід свідчить, що країни, які приділяють належну увагу цьому процесу, мають значно вищий рівень реалізації людського потенціалу та задоволення суспільних потреб. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичну базу аналізу соціального капіталу було закладено в роботах П. Бурдьє, Г. Беккера, Дж. Коулмена, Р. Патнема, Дж. Тьорнера, В. Стоуна, Ф. Фукуями, які давно вже стали класичними і зробили відповідну проблематику мультидисциплінарною. Вітчизняна наука також не залишилася осторонь цього напрямку досліджень. Соціальний капітал у різних його аспектах аналізували А.Л. Багнюк, А.А. Бова, С.І. Бандур, М.Ю. Бондаренко, А.М. Гриненко та В.В. Кирилюк, О. Демків, М.С. Дороніна та А.І. Нечепуренко, А. Дроздова,
... PubDate: 2022-02-04 DOI: 10.21564/2663-5704.52.249942 Issue No:Vol. 1, No. 52 (2022)
Open Access journal
