Authors:Людмила Герасіна , Михайло Требін, Олена Волянська Abstract: У статті шляхом методологічного синтезу здійснено феноменологію «міжнародної системи», критично впорядковані її ознаки та різноманітні типи. Обґрунтовано, як транзитивний, тип і характер сучасної планетарної системи «дисбалансу та взаємних урівноважень», що коливається у межах векторів однополярності та мультиполярності за умов конкуренції центрів глобального впливу різної потужності: США, Євросоюзу, Китаю та Японії, РФ, країн-лідерів Близького Сходу. Досліджуються «геополітичні зсуви», як чинники, що зумовили глобальну турбулентність і макроколивання перехідної міжнародної системи: остаточний крах колоніальної системи; руйнування моделі «двополюсного світу» і вихід на світову арену суверенних держав, які запроваджують власні геостратегії; проблеми співіснування країн сталої й транзитивної демократії, автократій та специфічних квазі-держав; стратегічний зсув Балто-Черноморської дуги до кордонів Росії з Балтією, Україною, Грузією; гло... PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258166 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Ігор Поліщук Abstract: У статті розглядаються причини та наслідки повномасштабної агресії Росії проти України для формування нового світового порядку. Зазначається, що В. Путін як політичне явище виник не на порожньому місці, а був породженням тогочасної владної системи, яка сформувалася в РФ наприкінці 90-х років ХХ століття. Маючи приблизно рівні стартові можливості Росія та Україна, продемонстрували різні траєкторії посткомуністичного транзиту. Якщо Росія з кожним новим терміном В.Путіна скочувалася дедалі більше у шовіністичний міліарний авторитаризм, то Україна з кожними новими виборами просувалася до режиму електоральної демократії. Теперішня війна ‑ це війна між різними цивілізаціями: авторитарною азійською (Росія) та демократичною європейською (Україна). Робиться висновок про те, що агресію Росії проти України в геополітичному плані слід розглядати як першу спробу авторитарної зміни світового порядку. Тому тільки перемога України та відновлення її територіальної цілісності в рамках зk... PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.259395 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Тетяна Дишкант Abstract: У статті розглядається, що собою являє така сутнісна характеристика людини і її діяльності, як дух. Визначено, що поняття «дух» має двояке значення - у разі прямого співвіднесення з людиною йдеться про нього, як про іманентно притаманну людині розумну волю, що забезпечує прагнення до перетворення себе і світу. Якщо ж говорити про діяльність, то дух виступає як її ідея, тобто як те, що не дозволяє звести діяльність до простої функціональності. У зв'язку з виявленою двоякою можливістю спрямованості духу, духовність визначається як спрямованість людини до вищих цінностей, до яких прийнято відносити добро, істину, красу, свободу і справедливість, тобто до того, що і визначає людяність в людині. У зв'язку з тим, що дух, духовність - це те, що вислизає від процедурної раціональності, в сучасному надпрагматичному світі вважають, що не втратять нічого, якщо позбудуться від настільки «непотрібних», аспектів самої людини і її буття. У статті аналізується чи це так. Оцінюється можливі наслідки у разі подаль
... PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258163 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Таміла Ельханівна Бауліна Abstract: У статті досліджується сутність та основні підходи щодо тлумачення поняття «цифрова риторика» в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. Пропонується поряд з такими загальновизнаними етапами розвитку риторики як класична риторика та неориторика виділити ще один новий етап – цифрову риторику. Необхідність виокремлення такого етапу пояснюється загальними тенденціями зміни комунікативної практики в сучасності. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258152 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors:Віталій Крикун Abstract: У статті досліджується маніпулювання як технологія комунікативного впливу, розглядаються основні підходи до розуміння поняття «маніпулювання». Пропонується розглядати поняття «маніпулювання» у двох аспектах: фізичному (об’єкт впливу - предмети) і психологічному (об’єкт впливу свідомість). Поняття «користь від застосування маніпулятивних прийомів» варто розглядати у контексті досягнення поставлених суб’єктом впливу цілей. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258162 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Володимир Трофименко Abstract: Публікація присвячена огляду наукових публікацій іноземних вчених з тематики регулювання існування кіберпростору. Наголошується на зацікавленість іноземної науки цією сферою, з одного боку, та поки на відсутності єдиної стратегії дослідження кіберпростору, з іншого боку. Окремо звертається увагу на право людини на конфіденційність даних у кіберпросторі. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258165 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Юлія Мелякова, Інна Коваленко Abstract: У даному дослідженні порушено проблему сучасного прочитання правової реальності в горизонті інтерсуб'єктивізму. Ключова роль відведена перформативному акціонізму, який розглядається як тактика здійснення права і методу пізнання істини в ході судового розгляду. Право розуміється як акція, процес, подія, вчинок, ситуація, низка дій агентів права. Акціонізм застосовує принципи незалежної та ефективної взаємодії агентів сучасного інтегративного середовища, а також дає методологічне обґрунтування нового правового інтерсуб'єктивізму тіл у судовій практиці. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258156 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Іліана Владленова, Марина Смоляга Abstract: Стаття присвячена дослідженню електорального вибору. Доведено, що він є складним явищем, який потребує комплексного вивчення в рамках різних підходів, які оформлюються в біхевіоризме, постмодернізме, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Показано, що дослідження електорального вибору пов’язано з аналізом процесів мислення. В умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів політичну поведінку неможна пояснити тільки доктриною раціонального вибору. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258161 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Олена Юркевич Abstract: У статті розглядається проблема удосконалення законодавчого процесу, його демократизації та раціоналізації. Пропонується введення в законодавчу експертологічну практику логічної експертизи. Досліджується методологічний арсенал загальнологічного знання та юридичної логіки для залучення до науково-методологічних засад логічної експертизи законопроєктів. Проводиться більш чітке розгалуження сфер лінгвістичної та логічної експертизи. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258159 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Жанна Павленко, Артур Антонов Abstract: В статті проаналізовані суттєві ознаки поняття «гібридна війна», серед яких окремо виділено матеріальний та інформаційний компоненти; названі елементи даного класу. Обґрунтовано, що конструювання даного поняття має практичне значення, оскільки від цього залежить те, як держава сприймає гібридні загрози і як реагує на них. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258155 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors:Олена Невельська-Гордєєва , Софія Карнаушенко Abstract: Стаття присвячена дослідженню основних моментів застосування абдукції. Абдукцію Ч. Пірса намагаються трактувати як логічне міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Абдукція – пошук окремого фактора, що поясняє причинну явища. процес абдукції складається з трьох етапів: результат — причина — пояснення. Аналіз художніх творів показує, що ряд міркувань, які традиційно розглядалися як дедуктивні, виявляються абдукцією. Абдукція недостатньо застосовується, бо залишається невідомою як фахівцям-практикам, так й науковцям. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258158 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Галина Клімова Abstract: У статті аналізується поняття «політична ідеологія». Розглядаються теоретико-методологічні підходи до визначення сутності даного феномену. Виділено структурні рівні політичної ідеології за критерієм її практичної деталізації та ступенем функціонального зв’язку із політичним процесом. Аналізуються структурні компоненти політичної ідеології: політичні ідеї; політичні гіпотези, концепції, теорії, доктрини; політичні ідеали, цінності, гасла; політичні міфи і політичні утопії; політичні програми. Досліджено моделі розробки політичної ідеології. Особливу увагу приділено розгляду специфіки функціональної системи політичної ідеології. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258167 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors: Тетяна Прохоренко Abstract: Розкривається зміст поняття «професійна мобільність» фахівців. Доводиться, що глобалізація та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій суттєво розширило можливості для внутрішньої і зовнішньої професійної мобільності. Розглядаються нові форми професійної мобільності фахівців в глобалізованому світі, аналізуються їх переваги та недоліки. PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.258168 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Authors:Ірина Підкуркова Abstract: У роботі розглядається еволюція поняття «регіон», який у сучасному розумінні вже не є лише географічним утворенням. Передумовами його формування на певній території є історичні, соціокультурні особливості, а також специфічний характер політичної організації. Зазначається, що у процесі регіоналізму (інтеграційних процесів, пов’язаних із набуттям регіонами суб’єктності) актори міжнародних відносин формують певний ступінь регіональної спроможності артикулювати свої інтереси. Спираючись на ідеї Е. Харрелла та А. Паасі щодо становлення регіонів, визначається роль регіональної ідентичності у цьому процесі. Розглядаються чинники ідентичності країн Південної Америки та роль регіональної ідентичності в процесі становлення Латиноамериканського макрорегіону. Робиться висновок, що на міжнародній арені Латиноамериканські держави все частіше виступають як ідеологічно цілісне утворення завдяки чиннику ідентичності та становленню загальної латиноамериканської свідомо... PubDate: 2022-10-06 DOI: 10.21564/2663-5704.53.259394 Issue No:Vol. 2, No. 53 (2022)
Open Access journal
