 Subjects -> MUSEUMS AND ART GALLERIES (Total: 56 journals)
|
|
|
- Документальний облік фондового
зібрання НМНАПУ
Authors: Inna Prokhatska
Abstract: Музейний облік фондового зібрання охоплює сукупність письмових, графічних, акустичних та електронних даних про музейні предмети, що знаходяться у музейних зібраннях, а саме – документ на підтвердження надходження, вхідна та супровідна документація, етикетаж, протоколи розкопок, звіти експедицій, польові записи, кореспонденція та описи об’єктів зібрання від імені тих, хто їх опрацьовував, публікації про об’єкти зібрання, класифікаційні довідки, інвентарний облік, каталоги, звіти про консерваційні та реставраційні роботи. Мета дослідження – обґрунтувати необхідність проведення ретельного наукового обліку музейних предметів та висвітлити шляхи уніфікації процедур обліку. Методологія дослідження базується на використанні аналізу чинних нормативно-правових актів та праць із теорії та практики музейного обліку, інформаційно- довідникових видань для формування теоретичних основ роботи; методу цілеспрямованого спостереження за практикою приймання предметів в музе...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Сучасні практики ревіталізації
пам’яток палацово-паркової архітектури
(на прикладі палацу
Лянцкоронських-Урбанських XIX – поч. ХX
ст. в с. Тартаків Львівської обл.)
Authors: Olena Zhukova
Abstract: Мета статті: дослідити особливості ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури в сучасній Україні на прикладі палацово-паркового комплексу Потоцьких-Лянцкоронських-Урбанських ХVІІІ – поч. ХХ ст. з типовим для пам’яток цього виду станом збереженості та використання. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема методи емпіричного дослідження (спостереження та порівняння, опитування), методи теоретичного дослідження (аналіз і синтез, дедукція та індукція). А також моніторинг (спеціальний метод дослідження). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що не лише виокремлені особливості ревіталізації для зруйнованих палаців шляхом перетворення на культурний простір та діючий об’єкт туристичного показу, а й встановлені умови, за яких поруйновані історико-архітектурні об’єкти підлягають процесам ревіталізації. Висновки. Ревіталізація занедбаних палацово-паркових комплексів з низьким рівнем збереженос...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Особливості формування ансамблевої
забудови Києво-Печерської лаври (2 пол.
XVII–XVIII ст.)
Authors: Oksana Chobitko
Abstract: Мета дослідження – з’ясувати особливості формування ансамблевої забудови Києво-Печерської лаври у 2-й пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного методу при системному підході, коли ансамбль пам’яток як об’єкт вивчення розглядається у розвитку, а також порівняльний метод, аналіз і синтез. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно проаналізовано розвиток мурованої забудови ансамблю Києво-Печерської лаври, виявлено його закономірності й особливості. Висновки. Для періоду 2-ї пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. характерний прийом завершення храмами і монастирськими ансамблями верхніх кромок високих берегів річок. Цей варіант взаємодії архітектури, природного рельєфу і водних масивів є найбільш ефективним, оскільки такі компоненти природного ландшафту є найбільш виразними. В тих випадках, коли берег був високий, монастирський комплекс міг розвинутись на кількох рівнях, терасовано. Церко...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Архітектурні пам’ятки в універсальній
енциклопедії: проблеми репрезентації
Authors: Viktor Vecherskyi
Abstract: Мета дослідження – здійснити пам’яткознавчий аналіз і опрацювання методики та критеріїв репрезентації архітектурних пам’яток в універсальній енциклопедії з наданням рекомендацій щодо подальшого розгортання аналогічних енциклопедичних досліджень. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного методу при системному підході, коли сукупність пам’яток певного виду як об’єкт вивчення і репрезентації розглядається у розвитку, а також порівняльний метод, аналіз і синтез, дедукція та індукція. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше комплексно проаналізовано проблеми репрезентації архітектурних пам’яток в універсальній енциклопедії, опрацьовано методику та критерії відбору гасел (статей) з цієї тематики з особливим акцентуванням необхідності дотримання балансу між національним і універсальним. Висновки. Запропоновано методичні принципи та критерії відбору і включення до універl...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Вплив підземних споруд на стан пам’ятки
національного значення келії (корпус №
4) Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника
Authors: Olha Vecherska; Iryna Cherevko
Abstract: Мета дослідження – з’ясування проблеми збереження архітектурних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на прикладі корпусу келій соборних старців (корпусу № 4). Методи дослідження базуються на комплексному використанні загальнонаукових та спеціальних методів, у т. ч. спостереження, картографування, аналізу, узагальнення, синтезу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше на основі моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отримання в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки та динаміку його змін, комплексно проаналізовано характер деформацій конкретної наземної пам’ятки з урахуванням наявності в межах її фундаментів та розташованих поряд підземних споруд. Розглянуто особливості здійснення моніторингу пам’яток, характер і специфіку професійного інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне здійснення цих завдань. Висновки. Наявність підземних споруд, розташованих в межа&#...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Дослідження Байдоостровського городища
в 2019 році
Authors: Serhii Pustovalov; Liubov Chukhrai, Andrii Moskalenko
Abstract: Експедиція Інституту археології НАН України та Київського національного університету культури і мистецтв за сприяння Національного заповідника «Хортиця» продовжили цього року дослідження багатошарового городища на острові Байда.В цьому році було закінчено дослідження ділянки городища, яка прилягала до напівземлянки шляхти, що була вивчена раніше. 2007 року було досліджено напівземлянку шляхти. За всі роки вивчення городища це була єдина будівля, яка могла слугувати помешканням Дмитра Вишневецького. Досліджувалося приміщення, яке існувало в ХVІ та ХVІІІ ст. Імовірно, це була кухня.Крім кухні, було виявлено ще частини трьох приміщень. Одне з них (№17) відноситься до білозерської культури за керамікою. Воно мало стіни, зроблені з каменю. Виявлено лише одну стіну. Решту за браком часу залишено на майбутнє. Інші приміщення (№№15 та 16) імовірно відносяться до ХVІІІ ст. Одне з них дуже пошкоджене воронками від снарядів та мін часів Другої світової війни. Виявлений матеріал датується різними часами в...
PubDate: Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +020
- Бродячі ливарники на території України
Authors: Serhii Olhovskyi
Abstract: Одним із чинників, що визначав розвиток стародавнього суспільства, було бронзоливарне ремесло. Від напрямків його розвитку залежали особливості соціально- економічного стану, тому важливо прослідкувати його характер на різних етапах суспільного розподілу праці. При цьому важливим є питання, хто були майстри, що забезпечували металевими виробами населення і в даному випадку виявляється, що здебільшого працювали бродячі ливарники. Вивчення цього явища і визначає актуальність дослідження. Мета дослідження — проаналізувати характер бронзоливарного ремесла на різних етапах і визначити роль бродячих майстрів в забезпеченні населення металевими виробами. Наукова новизна. Вперше проаналізовано діяльність бродячих ливарників на території України і визначено їх вплив на розвиток міжплемінних відносин. Методи дослідження базуються на загальнонауковому принципі об’єктивності, а також структурно- функціональному і аналітичному методах. Висновки. Визначено ріве...
PubDate: Sun, 23 Dec 2018 00:00:00 +020
- Епоха Л. С.
Клейна
Authors: Serhii Pustovalov
Abstract: Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році життя 7 листопада 2019 року в Санкт-Петербурзі помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського – Петербурзького університету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгагенському, Даремському, Люблянському, Туркському, Вашингтонському університетах. В Мадриді, Кембриджі, Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн виступав з доповідями. У його науковому доробку понад 800 статей та понад 20 монографій з найрізноманітнішої гуманітарної проблематики.
|
Open Access journal
