| Publisher: Ukrainian National Forestry University
| ||||
Similar Journals
|
Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine
Number of Followers: 0  Open Access journalISSN (Print) 1991-606X - ISSN (Online) 2616-5015 Published by Ukrainian National Forestry University  [1 journal]
|
- Нове розуміння ролі фітопатогенних
грибів, які переносяться сосновими
короїдами, у всиханні соснових лісів
Authors: Kateryna Davydenko
Pages: 9 - 16
Abstract: Масове всихання соснових насаджень у багатьох країнах Європи, зокрема і в Україні, вимагає детального вивчення асоціацій ксилофагів і фітопатогенних грибів, насамперед – офіостомових, що разом з короїдами зумовлюють швидке масове всихання деревостанів. Робота скерована на отримання нових знань про асоціативні зв’язки ксилофагів із фітопатогенними грибами. Отримані дані можуть допомогти своєчасно і адекватно оцінити щкодочинність стовбурових шкідників та агресивність пов’язаних з ними фітопатогенів, шляхи поширення хвороб, способи запобігання і контролю за їхнім поширенням. Під час вивчення соснових стовбурових шкідників було виявлено одинадцять офіостомових грибів (Graphium sp., Leptographium sosnaicola, Grosmannia olivacea, Grosmannia penicillata, Ophiostoma bicolor, O. ips, O. canum, O. piceae, O. minus, O .nigrocarpum, Graphilbum rectangulosporium), асоційованих з п'ятьма видами короїдів (Hylurgus ligniperda, Hylastes ater, Hylastes angustatus, Ips acuminatus та Ips sexdentatus). Саджанці сосни звичайної інокулювали офіостомовими грибами та стерильним середовищем (контроль) для оцінки їхньої патогенності. Інокуляція Leptographium sosnaicola Graphium sp та Ophiostoma minus спричиняла найбільші некрози, ураження та &...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412122
- Симптоми, поширення та шкодочинність
туберкульозу Fraxinus excelsior L. (збудник –
Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al.)
Authors: Ivanna Kulbanska
Pages: 17 - 28
Abstract: Останніми роками спостережено епіфітотійне всихання багатьох видів лісових деревних рослин як в Україні, так і в інших країнах, яке має динамічний характер і тенденцію до зростання. У глибокій патології цього явища поза увагою залишилися фітопатогенні бактерії, які володіють високою енергією розмноження і здатні проникати в рослину як ззовні, так і спричиняти патологічний процес як вітальні облігати. Найбільш поширеним і шкодочинним захворюванням Fraxinus excelsior L. є туберкульоз. Туберкульоз завдає більшою мірою економічних, ніж екологічних збитків. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена. З туберкульозної патології, як супутню міко- і мікробіоту, ізольовано бактерії Pseudomonas sp., P. fluorescens, P. syringae, Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp. та мікроміцети Cladosporium cladosporiodes, Ulocladium botrytis, Mycelia sterilia (dark), Mycelia sterilia (orange), Fusarium heterosporum, Fusarium sp., Acremonium strictum, Cylindrocarpon didymum тощо. У патогенезі хвороби виділено п’ять етапів (фаз) її розвитку та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дає змогу вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи наса...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412123
- Реліктова ценопопуляція Ulmus glabra Huds. у
Покутських Карпатах
Authors: Petro Plichtyak, Andrzej Woźniak, Myroslava Soroka, Andriy Onyskіv
Pages: 29 - 41
Abstract: У Покутських Карпатах виявлено ценопопуляцію Ulmus glabra Huds. із 15 дерев віком близько 100 років, які пережили епідемію «голландської хвороби» у минулому столітті. Унікальна популяція сформувалася на південному схилі лісового потоку у глибокій ущелині, зайнятій фітоценозами трьох лісових асоціацій рослинності, які змінюють одна одну по мірі віддалення від водного дзеркала. Встановлено, що в умовах лісових ярів панує специфічний мікроклімат і формуються фітоценози гігрофільної рослинності, які належать до рідкісних угруповань Європи згідно Директиви ЄС 92/43/EEC: Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Ulmo glabrae-Aceretum pseudoplatani і Dentario glandulosae-Fagetum. Великі екземпляри Ulmus glabra збереглися лише на першій терасі у прирусловій частині водного потоку, утворивши наступну за клейковільховими лісами смугу у висотному градієнті яружних лісів. Для вивчення особливостей лісів, у яких ростуть великовікові дерева стійкої до «голландської хвороби» форми Ulmus glabra, досліджено їхній видовий склад і фітосоціологічні характеристики на основі еколого-флористичної класифікації та методу...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412124
- Прогнозування зміни санітарного стану
берези повислої (Betula pendula Roth)
Authors: Valentyna L. Meshkova, Yana Koshelyaeva, Maryna S. Kolienkina, Inna M. Shvydenko
Pages: 42 - 49
Abstract: Береза повисла (Betula pendula Roth.) утворює м’яколистяні насадження у різних природних зонах. Її широко застосовують у захисному лісорозведенні та міських насадженнях, вона є піонером на зрубах і згарищах. Водночас, в умовах глобального потепління та антропогенного навантаження підвищується сприйнятливість берези повислої до шкідників і патогенів, зокрема до бактеріальної водянки та стовбурових шкідників, які її поширюють. Метою досліджень було оцінювання тенденцій динаміки санітарного стану насаджень Betula pendula залежно від типу лісорослинних умов і початкового санітарного стану дерев. Дослідження здійснено у 2015-2019 рр. у насадженнях берези повислої Харківської області в умовах свіжого субору (B2), свіжого сугруду (C2) та свіжого груду (D2). Всі насадження мали вік 40-45 років і відносну повноту 0,7-0,8. Категорію санітарного стану визначали візуально для кожного дерева у липні згідно із положеннями «Санітарних правил в лісах України». Для кожного типу лісорослинних умов розраховували ймовірніс...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412125
- Біотична стійкість Pinus sylvestris L. у
сугрудових лісостанах Львівського
Розточчя
Authors: Hryhoriy Krynytskyy, Ihor Skolsky, Olga Krynytska, Natalia Lutsiv, Volodymyr Yakhnytsky
Pages: 50 - 57
Abstract: Об’єктами досліджень були деревостани, сформовані типовими для Львівського Розточчя лісотвірними деревними видами: сосною звичайною, буком лісовим, дубом звичайним, грабом звичайним за участю клена гостролистого, клена-явора, липи дрібнолистої та інших. Специфіка лісорослинних умов дослідних об’єктів зумовила різні фітоценотичні взаємовпливи сосни звичайної з іншими деревними видами, та, відповідно, її різну життєвість, для визначення якої було використано діелектричні показники – імпеданс і поляризаційна ємність. Встановлено, що у вегетаційний період величина імпедансу різко зменшується (мінімальні значення у дерев сосни спостережено у червні-липні), а в період фізіологічного і вимушеного спокою – зростає, досягаючи максимуму у грудні. Водночас мінімальні величини поляризаційної ємності у дерев сосни звичайної спостережено у листопаді, а максимальні – у лютому. Найбільші відмінності між деревами сосни у різних за складом деревостанах за річною динамікою імпедансу і п&#...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412126
- Наукові засади створення
навчально-виробничого стаціонару
"Борщовичі"
Authors: Vasyl Lavnyy, Ruslan Vytseha, Rostyslav Kravchuk, Peter Spathelf
Pages: 58 - 67
Abstract: У лісовому фонді ДП "Львівське лісове господарство" створено навчально-виробничий стаціонар "Борщовичі", щоб дослідити різні способи господарювання у соснових деревостанах. Запропоновано схему розміщення секцій у сосновому деревостані свіжого грабово-дубово-соснового сугруду віком 19 років з різними варіантами інтенсивності та методів рубок догляду. Зокрема, рівномірно по площі таксаційного виділу закладено п’ять секцій розміром 50 × 80 м з 15-метровими буферними зонами між ними. Виконано нумерацію та вимірювання таксаційних показників усіх ростучих дерев діаметром 6,1 см і більше на висоті 1,3 м на кожній секції. Загалом обліковано 5416 дерев, з яких 4870 особин становить Pinus sylvestris L. Встановлено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на кожній секції, обґрунтовано організаційно-технічні показники прочищення на кожній із секцій. При цьому перша секція є контрольною, на якій жодних лісівничих заходів не запроєктовано. Виконано розрахунок кількості дерев, відведених у рубку, об’єм яких забезпечу...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412127
- Вплив мікробних агентів і біопрепаратів
на їх основі на біометричні показники
сіянців Pinus sylvestris L.
Authors: Hanna Boyko, Natalia Puzrina, Anatoliy Bondar, Volodymyr Hryb
Pages: 68 - 78
Abstract: Найвищі показники проростання насіння Pinus sylvestris L. в умовах in vitro виявлено за умов їхнього оброблення штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma lignorum 201. Менш ефективними виявилися штами Fusarium oxysporum 206, Fusarium sambucinum 16, Penicillium lanosum 201, Trichothecium roseum 2016. У лісовому розсаднику для передпосівного оброблення насіння найефективнішими виявилися Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16, Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016. Фітотоксичний вплив виявили штами Fusarium sambucinum 2016, Penicillium variabile 16, Penicillium lanosum 201, Aspergillus fumigatus 20, Aspergillus fumigatus 2016. Оброблення насіння штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16 забезпечило збільшення висоти сіянців сосни на 15-19%, діаметра на кореневій шийці – на 10-21% та маси коренів – на 39-40%. Використання штамів Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016 збільшило ці ж показники сіянців, порівняно з контролем, на 5-14, 5 та 37% відповідно. Водна витяжка із мортмаси листків Corylus avellana сприяла збільшенню висоти сіянців на 19%, діаметра на кореневій шийці – на 15%, маси коренів – на 30%, порівняно із контролем. За оброблення насіння витяжкою із мортмаси листків Tilia cordata Mill. збільшення згаданих показників становило 13, 13 та 23% відповідно. За оброблення насіння водною витяжкою із мортмаси листків Quercus robur L. та Alnus glutinosa Gaertn. ріст сіянців пригнічувався: їхня висота, порівняно з контролем, зменшилася на 23 і 13%, діаметр на...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412128
- Вплив Betula pendula Roth. на таксаційні
показники Pinus sylvestris L. у лісових
культурах свіжого бору Західного
Полісся
Authors: Iurii Debryniuk, Yuriy Myklush
Pages: 79 - 90
Abstract: У напрямі підвищення продуктивності та стійкості лісів у конкретних умовах особливого значення набувають заходи з поліпшення лісорослинних умов та ефективного використання потенційної родючості грунту. Підвищення грунтової родючості можна досягти через відповідний добір деревних порід у вирощуваних насадженнях і забезпечення їхнього складу, близького до оптимального. Тому актуальним питанням є встановлення раціональних схем і способів змішування під час створення лісових культур за участю Pinus sylvestris L. та Betula pendula Roth. у бідному типі лісорослинних умов, за яких хвойний вид відзначався би високою продуктивністю і стійкістю, використовуючи грунтополіпшуючий вплив берези повислої. Мета роботи полягала у встановленні впливу дерев окремого ряду Betula pendula на середні висоту і діаметр дерев Pinus sylvestris у 6-рядній кулісі за окремими рядами, у визначенні оптимальної кількості рядів у кулісі сосни за певної ширини міжрядь, на які поширювався би позитивний вплив берези. Сосна звичайна в умовах свіжих &#...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412129
- Роль соціокультурного аспекту у
формуванні паркового середовища
Authors: Nadiia Oleksiichenko, Nadiia Gatalska, Marina Kolenkina
Pages: 91 - 97
Abstract: Дослідження фокусуються довкола людини як суб’єкта сприйняття паркового середовища, яке змінюється із плином часу під дією соціокультурних чинників та спрямовані на виявлення вимог респондентів різних вікових категорій до паркового середовища різного функціонального призначення (історичного, меморіального, міського парку відпочинку). Для проведення дослідження було залучено 60 осіб, віком від 22 до 74 років. Виявлення впливу соціокультурного чинника, зокрема радянських ідеалів на формування вимог до паркового середовища зумовило необхідність розподілу респондентів на дві вікові категорії: молоді люди – 22-34 роки (народилися після або незадовго до закінчення радянського періоду історії України); зрілі люди – 46-74 роки (дитинство, юність та/або середні роки пройшли за часів Радянської України). Встановлено, що основною вимогою до міського парку відпочинку є комфорт рекреації незалежно від віку респондентів. Для молодих людей міський парк відпочинку є важливим об’єктом комунікації, яl...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412130
- Стовбурова біопродуктивність букових
деревостанів Полонинського хребта
Українських Карпат
Authors: Heorhiy H. Hrynyk, Andriy I. Zadorozhnyy, Olena M. Hrynyk
Pages: 98 - 109
Abstract: Розроблені на основі середніх значень діаметра, висоти та відносної повноти букових деревостанів моделі адекватно описують залежність компонентів надземної фітомаси дерев бука лісового в типах лісорослинних умов С3 та D3. Показники загальної біопродуктивності у досліджуваних типах лісорослинних умов мають близькі значення, але істотно відрізняються структурою компонентів надземної фітомаси стовбурів деревостану. Встановлено, що модальні букові деревостани у властивих їм типах лісу в ТЛУ D3 незначно переважають аналогічні в ТЛУ С3 за такими таксаційними показниками деревостанів, як середня висота, середній діаметр, сума площ поперечного перетину, загальний запас деревини. Також виявлено, що в ТЛУ D3 вищі значення притаманні фітомасі стовбура та фітомасі стовбура у корі. Сумарні значення фітомаси гілок у корі у ТЛУ D3 є вищими, порівняно із ТЛУ C3, у віці 1-20 років, а від 21 до 100 років вищі значення виявлено у ТЛУ C3. З’ясовано, що загальна біопродуктивність до 70 років є вищою у ТЛУ D
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412131
- Структура соснових деревостанів
Придонецького Степу України
Authors: Volodymyr P. Pasternak, Olexiy B. Prihodko, Olexandr A. Girs
Pages: 110 - 116
Abstract: Здійснено аналіз поширення Pinus sylvestris L. у лісовому фонді регіону дослідження та встановлено лісівничо-таксаційні показники соснових деревостанів. Характеристику соснових деревостанів базових підприємств здійснено за типами лісу, повнотою та продуктивністю. Розглянуто таксаційну будову соснових деревостанів, проаналізовано розподіл дерев Pinus sylvestris за діаметром і класами Крафта. За результатами кореляційного аналізу встановлено тісний зв'язок між діаметром, максимальним і мінімальним редукційними числами; дещо меншої тісноти зв'язок існує між віком і діаметром та максимальним і мінімальним редукційними числами. Розраховано моделі мінливості діаметра, відношення мінливості ділової частини до загальної мінливості діаметра деревостану з урахуванням мінімального та максимального діаметрів модальних деревостанів. Розподіл дерев за діаметром характеризується переважно гостроверхою кривою з правосторонньою асиметрією. Середні значення асиметрії розподілів стан...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412132
- Екологічна економіка: інструмент
реалізації концепції сталого розвитку
Authors: Ion Dubovich, Alexander Adamovsky, Khrystyna Vasylyshyn, Oksana Perkhach, Yuliia Volkovska, Nicolae-Miroslav Petrețchi
Pages: 117 - 129
Abstract: Серед основних проблем людства особливе місце належить охороні, використанню та відтворенню природних ресурсів, а також екологічному убезпеченню населення. Сьогодні ставлення більшої частини населення світу до природи має виразно споживацький характер, де природні ресурси та природні умови сприймаються лише як чинник, що впливає на розвиток економіки. Такий підхід населення до природи є хибним і призводить до погіршення стану природного життєвого довкілля, великомасштабних біологічних катастроф, а також погіршення якості життя та здоров’я людей. Для об’єктивної оцінки обізнаності та ставлення населення до розвитку екологічної економіки і розуміння концепції сталого розвитку здійснено соціально-економічне дослідження, за результатами якого з’ясовано, що більшість громадян України (84%) вважають, що екологічна економіка є основним інструментом для реалізації сталого розвитку. Більшість респондентів (87%) вважають, що економічний розвиток має ґрунтуватись на теоретико-ме&#...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412133
- Оцінка кліматичних тенденцій в
Українському Розточчі за результатами
динаміки плювіотермічних умов
Authors: Halyna Stryamets, Tetyana Prykladivska, Valentyna Hrebelna, Oksana Skobalo, Natalia Ferents
Pages: 130 - 151
Abstract: Метеорологічними спостереженнями за період 2005-2020 рр. на метеостанції Природного заповідника «Розточчя» (49°55´N 23°45´E) встановлено загальні тенденції у динаміці головних кліматичних факторів – температури повітря і кількості опадів. Аналіз місячних і сезонних параметрів опадів і температур повного шістнадцятирічного періоду показав, що сучасний клімат цієї території зазнав помітних змін порівняно з кліматом першої половини ХХ ст. (дані метеостанції Рава-Руська у північній частині Українського Розточчя – 50°14´N 23°37´E). Особливо відчутні зміни зафіксовано за останній п’ятирічний період 2016-2020 років. Відбулось істотне підвищення температури, яка за весь досліджуваний період піднялась на 2,2°С, а за останні п’ять років – на 3,2°С. Суми літніх активних температур (більше 10°С) за період 2005-2020 рр. збільшились на 15%, за 2016-2020 рр.– на 18%, а у посушливі 2015, 2017, 2019 роки ці показники зросли на 27-36%. За загального збільшення кількості опадів за досліджуваний період на 3,6%, відбувся несприятливий перерозподіл вологи по календарних сезонах року за р...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412134
- Властивості вживаної деревини як
важливий чинник якості конструкційних
матеріалів
Authors: Serhiy Gayda, Orest Kiyko
Pages: 152 - 162
Abstract: Встановлення основних показників вживаної деревини (ВЖД), зокрема основних шпилькових порід, є актуальною науковою проблемою, оскільки наповнення нормативної бази даних забезпечить виготовлення якісних виробів з деревини з максимальним урахуванням особливостей механічних і фізичних характеристик цього потенційного резерву сировини. ВЖД доцільно матеріально використовувати в технологіях деревооброблення для виробництва конструкційних матеріалів і складових елементів меблевих виробів. Визначено основні фізико-механічні властивості ВЖД низки деревних порід – ялиці, ялини, сосни, модрини, які широко використовують для отримання виробів у меблевій та деревообробній галузях за такими показниками: щільність, ударна і статична твердість, міцність при статичному згині, міцність при сколюванні та міцність при стиску вздовж волокон. Експериментально встановлено, що фізико-механічні властивості ВЖД зазначених порід нижчі від аналогічних показників з первинної деревин...
PubDate: 2021-12-29
DOI: 10.15421/412135
- Біологічна наука – інструмент до
пізнання законів функціонування
лісових екосистем (сторінки пам’яті на
пошану професора, доктора біологічних
наук Василя Григоровича Коліщука – до
95-річчя з дня народження)
Authors: Myroslava Soroka, Anatoliy Shovgan, Hryhoriy Krynytskyy, Stepan Myklush, Iurii Debryniuk, Taras Yuskevich
Pages: 163 - 169
Abstract: Василь Григорович Коліщук – видатний український ботанік, основоположник української школи дендрохронології, автор наукового відкриття у галузі дендроекології та еволюційної морфології рослин. Учений вперше у світі встановив факт морфологічної еволюції рослин від дерев до трав через сланкі форми, на основі чого розробив унікальну методику вивчення динаміки приросту сланких деревних рослин. Ця методика до сьогодні є базовою для досліджень екоморфогенезу та еволюції рослин, біотичної продуктивності та екології сланких деревних рослин і їх угруповань. Результатом багаторічної праці професора стали також тисячолітні дендрохронологічні шкали для сосни і дуба рівнинних районів України, які до сьогодні цитують міжнародні біологічні видання. Вчений заклав підвалини базових біологічних дисциплін та гербарної справи у Лісотехнічному університеті, піднявши їх до академічного рівня.
PubDate: 2021-12-29
